e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. | тел.: +38‎0 48 770 30 33; +380 68 735 22 67; +380 50 683 38 89

Приватизація – жити, не можна виселити

Приватизація – жити, не можна виселитиВ 90-х держава вирішила стати ближче до народу, а точніше, передати квартири у власність громадян, і так почалася масова приватизація житла.

Сьогодні, звичайно, все відбувається не так стихійно і має чітке законодавче регулювання. Перед тим, як почати процес приватизації, ми рекомендуємо ознайомитися з трьома основними документами:

1) Для приватизації квартир та будинків: Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".

2) Для приватизації житлових кімнат або блоків в гуртожитку: Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" та Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян".

Коли ви замислюютесь про доцільність приватизації, перш за все, ви повинні знати, що кожен українець має можливість приватизувати 21 кв. м. безкоштовно! Якщо сім'я приватизує квартиру (будинок), то до загальної кількості метрів додається ще 10 метрів. А от за решту доведеться заплатити.

Але є невеликий виняток з правил. В незалежності від розміру площі ви можете безкоштовно приватизувати:
• Однокімнатну квартиру.
• Квартиру, яка дісталася в результаті відселення з будинку або його знесення (якщо це проводилось без надання грошової компенсації).
• Квартиру, в якій живуть військовослужбовці або громадяни, яким право на приватизацію надається законом про соціальний захист (учасники чорнобильської катастрофи, ветерани ВВВ, певні групи інвалідів, ветерани праці та інші).

А що, власне, можна приватизувати? Звичайно, основне – це квартири, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах або будинках, в яких проживає більше двох наймачів, які використовуються на умовах найму.

Як би не хотілося, але не вдасться приватизувати квартири (будинок) зі статусом музею, кімнати або жилі блоки у гуртожитках, які розташовані на території військових поселень, організацій, заповідників, парків, ботанічних садів та інших подібних місць, зазначених у Законі. Також не можна приватизувати аварійні будинки.

Якщо ви проживаєте з сім'єю, то Законом "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачається, що кожен повнолітній член сім'ї зобов'язаний дати згоду на приватизацію та визначити уповноваженого власника квартири або будинку. При цьому письмову згоду повинні дати навіть ті, хто має право на проживання в квартирі (будинку), але на момент приватизації відсутні з поважних причин.

До речі, є один дуже цікавий момент, спеціально для ситуацій, коли в одній квартирі проживають два, конфліктуючі між собою члена сім'ї. До початку процесу приватизації будь-який член сім'ї може через позов до суду вимагати обмін на 2 роздільні житлоплощі. І якщо позов подано правильно, суд задовольняє (дане положення регулюється нормами ЖК України). Але це обов'язково зробити до приватизації, тому що потім такої можливості не буде і доведеться уживатися всім разом або мирно домовлятися про продаж.

Також варто мати на увазі, що якщо мешканець не проживає в державній квартирі більше 6 місяців, інші мешканці, які постійно там проживають, можуть вимагати через суд позбавити такого мешканця права на користування житлоплощею і приватизувати квартиру без нього (ЖК України, ст. 71).

Яким би складним не здавався процес приватизації, все одно, переваг більше, ніж недоліків. Досить самого головного аргументу – після приватизації ви станете власником квартири і зможете продати її або здавати в оренду на законних підставах.