e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. | тел.: +38‎0 68 735 22 67

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ШЛЮБНОМУ ДОГОВОРІБагато пар, укладаючи сімейний союз, помилково вважають, що складання шлюбного контракту виглядає проявом недовіри до партнера і холодного розрахунку. Насправді договір — ефективний спосіб захистити себе і своє майно не лише в разі розірвання союзу, але і в сімейному житті. До того ж укласти такий договір можуть не тільки молодят, але і вже одружені люди.

Шлюбний договір може бути укладено як вже сталою сімейною парою, так і особами, якы тільки подали заяву в РАЦС. У першому випадку угода між подружжям буде вважатися чинною з моменту її нотаріального посвідчення, а в другому, документ набуває чинності відразу після реєстрації шлюбу.

Строк дії шлюбного договору подружжя може встановити самостійно. Причому це може бути обмеження терміну, як для цілого документу, так і для окремих його пунктів. Так, наприклад, якщо один з подружжя фінансово залежить від іншого, в договорі можна обумовити його забезпечення і після розірвання шлюбу, або можна встановити, що договір (або якісь його пункти) втрачає свою силу по закінченні певного терміну чи за певних умов.

Особливу увагу слід приділити ущемленню чи обмеженню прав однієї зі сторін у шлюбному договорі, таких моментів треба уникати, так як, згідно з українським законодавством, це може стати причиною подальшого розірвання контракту судом. Договір не може включати в себе зобов'язання щодо прав чи обов'язків немайнового характеру, а також особисті відносини між чоловіком (подружжям) і дітьми. Також договір не повинен обмежувати дієздатність і правоздатність громадян.

Іншими словами, не можна змусити чоловіка готувати, прати, прибирати за розкладом, вказати йому професію або кому саме заповідати своє майно, а також обмежувати права і обов'язки подружжя щодо дітей. І що найголовніше - виключена можливість внести в договір умови, що ставлять одну зі сторін у несприятливе становище чи суперечать основним гарантіям сімейного законодавства України і позбавляє людину можливості звернутися до суду за захистом своїх прав.

Подружжя можуть прописати основні положення документа самостійно або скористатися послугами кваліфікованого юриста. Зазвичай залучають юристів у складних випадках, коли майна багато й вимагається оцінка його вартості експертами.

Для нотаріального посвідчення договору у нотаріуса вам знадобляться:

  • Ідентифікаційний код і паспорт кожного з подружжя
  • Свідоцтво про шлюб або заяву про реєстрацію шлюбу
  • Електронний варіант проекту документа

Твоє, моє, наше

Пара може обумовити порядок використання житлової площі, що належить одному з подружжя до укладення шлюбу і врегулювати правовий режим майна, подарованого або купленого під час спільного життя. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно режиму спільної сумісної власності: тобто можна домовитися вважати майно спільною частковою або особистою приватною власністю кожного з них.

Іншими словами, в договорі можна обумовити права чоловіка, який в'їхав після весілля в квартиру іншого й умови виселення у випадку розлучення; розмежувати права власності на майно, яке було куплено, наприклад, батьками однієї зі сторін або одним з подружжя на особисті кошти.

Також сторони можуть домовитися про призначення певної суми виплат на життя одного з подружжя, незалежно від працездатності людини і реальної потреби у матеріальній допомозі.

За допомогою шлюбного договору можливо визначити порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна, а також прописати механізм поділу майна при шлюборозлучному процесі.

Найчастіше в шлюбних договорах найретельніше прописуються саме шлюборозлучні нюанси.

До дрібниць

Укладаючи шлюбний договір, сторонам, по можливості, необхідно врахувати максимум ймовірних життєвих ситуацій. При укладанні шлюбного договору пара повинна визначитися з тим, які саме відносини вони бажають врегулювати документом. Можливо, навіть прописати ці умови у вільній формі.

Матеріальні умови:

Можна залишити за собою право на володіння будь-яким майном: нерухомість, подарунки, покупки, які вже належать одному з подружжя або ті, що будуть отримані в шлюбі. Прописати, кому залишиться, наприклад, машина, а кому – побутова техніка після розлучення.

Моральні умови:

Шлюбний договір може включати пункт про компенсацію завданої моральної шкоди на випадки алкоголізму, побоїв, насильства, зрад одного з подружжя.

Пункти, що стосуються і дітей:

Право власності на майно для чоловіка, що одержує опіку над дітьми. Прописати права з обов'язками подружжя щодо дітей.

Так, передбачається обов'язок утримання дітей, народжених не в спільному шлюбі: допомагати грошима, виділити окрему житлоплощу (кімнату), визначити з ким вони залишаться у разі розлучення... Буває, обумовлюється розмір, порядок стягнення аліментів, передача дитині певного майна.

Обов'язки особистого характеру, такі як ставлення один до одного, або особисті відносини подружжя з дітьми, шлюбний договір не може регулювати. Не вийде заборонити чоловікові їздити закордон окремо, а дружині вчитися або працювати. Договором не можна змусити чоловіка або дружину виконувати «подружній борг» три рази в день. Однак можливо передбачити право на компенсацію моральної шкоди, заподіяної подружньою зрадою.

Оскаржити можна

Будь-який контракт, якщо він складений неправильно, однозначно можна оскаржити. І підстави можуть бути самі різні. Проте варто зауважити, що одностороння відмова від документа неможлива. Шлюбний договір може бути розірвано лише за згодою. Права та обов'язки, встановлені договором, за вибором подружжя припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

Шлюбний договір може бути розірвано в судовому порядку. Розірвання можливе тільки при наявності істотних обставин, які роблять неможливим подальше дотримання угоди. Наприклад: каліцтво, важка хвороба, смерть одного з подружжя, смерть обох, знищення майна, дохід і т. п.

Також є можливість визнання шлюбного договору недійсним за рішенням суду при виникненні умов, встановлених Цивільним кодексом України. Для цього один з подружжя або інша особа, права та інтереси якої порушені угодою, повинні висунути свої вимоги.

Можливі причини:

  • недотримання нотаріальної форми договору;
  • невідповідність умов договору нормам закону;
  • ущемлення прав дитини, прописаних у Сімейному кодексі України;
  • включення умов, які ставлять когось із подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
  • якщо укласти договір змусили обманом або фізичною силою.

Важливо зазначити, що існує різниця між розірванням шлюбного договору та визнання його недійсним. В першому випадку дія угоди припиняється, але все виконане сторонами за договором до його розірвання зберігає юридичну силу. У другому випадку – договір анулюється спочатку, з моменту його укладення.