e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. | тел.: +38‎0 68 735 22 67

Як розділити однокімнатну квартиру при розлученні

Як розділити однокімнатну квартиру при розлученніРозділ квартири при розлученні – питання дуже актуальне для багатьох зруйнованих сімей. Поділ нерухомості часто стає своєрідним каменем спотикання між колишнім подружжям, особливо якщо це «неподільна» нерухомість.

Визначаємо пропорції часток

Давайте визначимо з самого початку, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, навіть якщо один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба) самостійного заробітку чи доходу.

Підлягає розділу тільки те майно, право власності на яке було придбане після укладання шлюбу шляхом купівлі, міни або інвестицій в новобуд. Статтею 57 Сімейного кодексу України передбачено виключний перелік випадків, коли один із подружжя одноосібно володіє придбаної в шлюбі нерухомістю (в т. ч. житловою), а саме: спадкування, дарування, придбання за власні кошти, приватизація (в порядку безоплатної приватизації). В такому випадку нема чого ділити.

Але може бути і такий варіант: один з подружжя вклав у придбання третини квартири частину зароблених грошей до шлюбу (і може це довести в суді), в такому разі йому буде належати вже не половина цього нерухомого майна, а дві третини.

Виключення з рівності

Правило визначення частки кожного з подружжя у спільно нажитому майні встановлено п. 1 ст. 70 СКУ. У разі поділу майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки дружини і чоловіка у майні є рівними. Але існують винятки: домовленість подружжя про частки у майні, шлюбний контракт, інші пункти варто розглянути докладніше.

Шкідник

Суд також може відійти від принципу рівності часток подружжя, прийнявши до уваги певні обставини. Наприклад, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, знищив, приховав чи пошкодив спільне майно, використовував його на шкоду інтересам сім'ї, то згідно п. 2 ст. 70 СКУ його частка може бути зменшена. Але щоб такі обставини були враховані при розділі, доведеться довести, що все це дійсно відбувалося.

Іпотека

Є також обставини, які можуть істотно вплинути на визначення часток подружжя – це боргові зобов'язання. Якщо на момент поділу подружжя виплачують іпотечний кредит, неминуче виникає питання про те, хто буде його виплачувати після розділу.

Теоретично залишок оплати за кредитом може бути розділений між подружжям у рівних частках. Але на практиці цього, як правило, не відбувається. Може виявитися, що сумлінний чоловік втратить своєї частки нерухомості через несумлінність іншої. Кредит буде гасити та людина, яка його взяла. При цьому джерелом погашення кредиту будуть доходи, отримані людиною після розділу, тобто його особисті доходи. Це як раз і є тою самою обставиною, що має істотне значення, суд може і повинен врахувати при визначенні часток подружжя в об'єкті нерухомості.

Діти

Ще однією обставиною на користь збільшення частки одного з подружжя можуть стати діти. Рішенням суду частка майна одного з подружжя може бути збільшена, якщо з нею або з ним проживають неповнолітні діти і/або непрацездатні повнолітні син або дочка, але тільки за умови, що розмір одержуваних аліментів недостатній для забезпечення їхнього фізичного і духовного розвитку чи лікування.

Розділ майна

Законом встановлено кілька способів поділу майна:

  • розділ майна в натурі;
  • присудження неподільних речей одного з подружжя;
  • присудження нерухомості одному з подружжя з покладанням на нього грошової компенсації іншому дружину його частки.

У Цивільному кодексі України є такі поняття, як «подільне» і «неподільне» майно. 1-кімнатна квартира — це неподільне майно.

Коли питання вирішується грошима

У випадку з таким «неподільним» майном, можливий наступний результат розділу: присудження нерухомості одному з подружжя з покладанням на нього обов'язку виплатити грошову компенсацію на користь другого з подружжя.

Такий поділ можливий тільки за згодою того з подружжя, на користь якого присуджується компенсація (частина 4 статті 71 СКУ) та за умови попереднього внесення суми компенсації на рахунок суду іншою людиною (частина 5 статті 71 СКУ).

Виплата грошової компенсації частки в нерухомості, з одночасним припиненням права власності на частку у спільному майні може бути присуджена одному з подружжя без його згоди при певних умовах, передбачених (частина 1 статті 365 ЦКУ)

  • якщо частка у спільній власності є незначною і не може бути виділена в натурі;
  • якщо майно є неподільним;
  • якщо спільне володіння і користування майном є неможливим;
  • якщо припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Це рішення за позовом одного із співвласників суд може прийняти тільки: при наявності всіх вищевказаних умов; якщо людина, чиє право власності припиняється, забезпечена жилою площею в іншому місці і не проживає в об'єкті нерухомості, частку в якому у неї забирають; сума компенсації попередньо була внесена на депозитний рахунок суду.

Коли питання грішми не вирішити

На жаль, Закон нічого не говорить про те, як бути власникам єдиного об'єкта нерухомості, який в натурі поділити не можна, якщо на компенсацію ні один з них не згоден, і умови для позбавлення кого-небудь з них його частки в нерухомості відсутні.

Постанова Пленуму Верховного Суду №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснює, що в такому випадку суд визнає ідеальні частки в майні подружжя без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (пункт 25 Постанови).

Питання порядку користування таким майном, якщо подружжя не домовляться про це самі (наприклад, один із подружжя міг поміняти замки в квартиру і не пускати туди іншого), також вирішується судом за позовом тієї сторони, чиї права порушені.

Але, на жаль, як показує практика, яке б рішення не прийняв суд, фактично квартиру «захоплює» один з подружжя, а інший залишається лише з думкою про те, що у нього є частка в квартирі.